Серія "Моє місто"

І. Панчишин, А. Звіжинський, уп. "Імпреза міжнародна бієнале" (№ 37)

Рік:2012
Обкладинка:м'яка
Видавництво:"Лілея-НВ"
Місто:Івано-Франківськ
Кількість сторінок:184
ISBN:978-966-668-268-2
40,0 грн.
шт.
Деталi

 

     1989 року в Івано-Франківську було започатковано і п’ять разів  проведено міжнародну бієнале «Імпреза». Спогади, рефлексії безпосередніх учасників тих подій, статистика, світлини, репродукції допоможуть відчути атмосферу тих часів і зрозуміти важливість і непересічність події.  Історію «Імпрези» можна вважати віддзеркаленням ситуації з сучасним мистецтвом, що існує в нашій країні дотепер.

 

 

                                                                                          ІМПРЕЗА МАЄ ЗНАЧЕННЯ

Збірка статей, яку Ви тримаєте у своїх руках, цілком відрізняється від попередніх книжечок і брошур із серії «Моє місто». Вона  розповідає про мистецький Зрив, який уперше відбувся в нашому місті ще наприкінці існування совєтського режиму, а отже є прикладом того, як наші сучасники увірвалися в передґлобалізований світ з його мистецькими здобутками й втратами, конструюючи свій простір нового мистецтва, інтеґрованого через індивідуальне тлумачення національного в колективне усвідомлення планетарного. Це тексти нині знаних і надалі маловідомих авторів про їхню громадянську (о)позицію та пропаґанду філософії різноманітності, які вони увиразнювали візуалізацією сучасного мистецтва наприкінці 1980-х – у середині 1990-х.

Його визначальними особливостями були вочевидь такі:

«Забіг на паралельних доріжках»: міжнародна бієнале «Імпереза» виявилася найвідповіднішою ідеологічною й естетичною парадигмою кінця 1980-х років, притаманною майже всім фігурантам цього феномену.

«Ефект дзеркальних відображень»: естетичні й організаційні новації у світовому культурному просторі учасники бієнале – митці України та різних країн світу  пристосували до власної програми мистецької діяльності, створивши таким чином національні моделі сучасного мистецтва.

Упорядники та власне дійові особи бієнале, чиї тексти презентовано у цьому виданні, цілком невимушено (а інколи й з гумором) переконують у можливості (ре)трансляції «культури взаємопритягання», (ви)творення нової культурної традиції, яка знайшла своїх адептів не лише серед містян, а й поміж представників інших держав, культур та релігій. І зауважмо: усе це вперше відбулося у ще тоді «закритому» Івано-Франківську, який ніколи не мав ані опери, ані університету – питомо мистецьких маркерів, а тому його серйозно не сприймало осереддя власне культури. І тільки активна праця імпрезівців зруйнувала історично зумовлений бар’єрний простір станиславівсько-станіславсько-івано-франківського культурного коду, ніби навмисне стверджуючи, що й провінція, а не метрополія, може і мусить артикулювати нові цінності.

Отож, перефразовуючи відому тезу західних авторитетів, можна стверджувати:

1. Імпреза має значення!

2. Імпрезу слід враховувати!

3. Від Імпрези залежить практично все!

4. Імпреза – це Івано-Франківськ!

Іван Монолатій


Коментарів ще не додавалось!

Для додавання коментарів
увійдіть на сайт або зареєструйтесь!