Автори

Юрій Андрухович

      Юрій Ігорович Андрухович (нар.13 березня 1960) — відомий український поет, прозаїк, есеїст та перекладач. Походить з Івано-Франківська. 

       У видавництві "Лілея-НВ" вийшли такі книжки Юрія Андруховича: "Реареації" (1997), "Перверзія" (1997), "Екзотичні птахи і рослини з додатком "Індія": Колекція віршів" (1997), "Дезорієнтація на місцевості" (1999), "Московіада" (2000), "Пісні для мертвого півня" (2004) та подарунковий комплект "Весь Андрухович" спільно з видавництвами "Критика" та "ВНТЛ-Класика" (2005). Складається з шести книжок: "Дванадцять обручів". "Центрально-східна ревізія", "Дезорієнтація на місцевості", "Перверзія", "Московіада", "Рекреації".

     Дебютував Юрій Андрухович як поет на початку 80-х років, а 1985 р. вийшла його перша книжка - збірка вірші "Небо і площі". Того ж року Юрій разом Віктором Небораком та Олександром Ірванцем заснував поетичну групу Бу-Ба-Бу («Бурлеск-Балаган-Буфонада»), де зайняв посаду Патріарха  (звідти й походить прізвисько «Патріарх української поезії»). Група одною з перших почала відновлювати в українській літературі карнавальні та буфонадні традиції, продемонструвала успішний приклад творення соціо-культурного міту. 

     Друга поетична збірка Андруховича "Середмістя" (1989) носить швидше не «бубабуістський», а «елегійно-класицистичний» характер. Вповні «балаганно-ярмарковою» можна вважати натомість третю збірку — «Екзотичні птахи і рослини» (1991), яка волею автора мала б носити підзаголовок «Колекція потвор». Пізніше вірші виходять поза збірками циклами «Листи в Україну» (Четвер, № 4) та «Індія» (Сучасність, 1994, № 5). Домінантою поетичної картини Юрія Андруховича в усі періоди його творчості видається напружене шукання «духовної вертикалі буття», суттєво занижене тенденцією до примирення «вертикального з горизонтальним». Звідси — стале поєднання патетики з іронією, нахил до стилізаторства і заміна «ліричного героя» щоразу новою «маскою».

     З прозових творів Юрія Андруховича найперше був опублікований цикл оповідань «Зліва, де серце» (Прапор, 1989,) — майже фактографія служби автора у війську, своєрідна «захалявна книжечка», що поставала під час чергувань у вартівні. У 1991 році з'являється друком параісторичне оповідання «Самійло з Немирова, прекрасний розбишака» (Перевал, № 1), що ніби заповідає характерні для подальшої прози Андруховича риси: схильність до гри з текстом і з читачем, містифікаторство (зрештою, достатньо прозоре), колажність, еротизм, любов до маґічного і надзвичайного.

     Перші романи побачили світ у часописі "Сучасність":«Рекреації» (1992), «Московіада» (1993) та «Перверзія» (1996). Їх  можна розглядати як трилогію: героєм (антигероєм) кожного з них є поет-богема, що опиняється в самому епіцентрі фатальних перетворень «фізики в метафізику» і навпаки. Усі романи — доволі відчутна жанрово-стилістична суміш (сповідь, «чорний реалізм», трилер, ґотика, сатира), час розвитку дії в них вельми обмежений і сконденсований: одна ніч у «Рекреаціях», один день у «Московіаді», п'ять днів і ночей у «Перверзії».

        1991 року Андрухович — співредактор літературно-мистецького журналу «Четвер», співпрацював також із журналом «Перевал», виступивши упорядником двох його чисел.  З 1997 по 1999 року віце-президент Асоціації український письменників.

      Есеїстика Юрія Андруховича виникає внаслідок його частих подорожей до інших країн і поступово складається в майбутню «книгу спостережень» над нинішніми особливостями європейського культурно-історичного ландшафту. Разом із польським письменником Анджеєм Стасюком видав книгу «Моя Європа: Два есеї про найдивнішу частину світу» (польське видання — 2000, українське — 2001, німецьке — 2003) — текст Андруховича, написаний до цієї книжки, носить назву «Центрально-східна ревізія» і являє собою спробу гранично відвертого осмислення свого власного «часу і місця».

       На вірші Андруховича співають пісні легендарні українські рок-групи «Плач Єремії» та «Мертвий півень».


      Андрухович є автором перекладів з англійської (зокрема, він є автором п'ятого українського перекладу шекспірівського «Гамлета» а також книжки перекладів американських поетів-бітників), польської (Т. Конвіцький), німецької (Райнер Марія Рільке, Ф. Ролер, Фріц фон Герцмановскі-Орландо) та російської (Борис Пастернак, Осип Мандельштам, Анатолій Кім). 

     Юрій Андрухович виступає одним із засновників постмодерністської течії в українській літературі, яку В. Єшкілєв охрестив «станіславським феноменом». Представники цього напрямку активно розробляють поетику «карнавального» листа. 


      Твори автора перекладено і видано у Польщі, Німеччині, Канаді, Угорщині, Фінляндії, Хорватії (окремими книжками), США, Швеції, Іспанії, Росії‚ Австрії (окремими публікаціями). Перекладені польською, англійською, німецькою, російською, угорською, фінською, шведською, іспанською, чеською, словацькою мовами й есперанто.

Нагороди:

2001 — лауреат премії ім. Гердера (Фонд Альфреда Тьопфера, Гамбурґ, Німеччина).
2005 — лауреат премії миру імені Еріха Марії Ремарка, Оснабрюк, Німеччина.
2006 — лауреат премії книжкового ярмарку у Лепцігу за європейське взаєморозуміння.
3 грудня 2006 — лауреат Літературної премії Центральної Європи ANGELUS, за роман «Дванадцять обручів». 

Переглядів: 2959

Коментарів ще не додавалось!

Для додавання коментарів
увійдіть на сайт або зареєструйтесь!